Депресивно-тривожний синдром і його лікування

Депресивно-тривожний синдром і його лікування

Депресія і тривога - явища одного плану. Незважаючи на те, що під депресією найчастіше мають на увазі меланхолію, пригніченість і апатію, а під тривогою - страх і підвищену емоційну напругу, лікарі помітили, що саме депресивні хворі майже завжди відчувають тривожні стани. А депресія і тривога в сумі дають складну, важковиліковну хворобу, яку в світі психіатрії так і назвали - депресивно-тривожний синдром.


У хворих депресивно-тривожним синдромом стан набагато важчий, ніж у тих, хто відчуває ці два стани окремо. Так, наприклад, їм важче терпіти саме захворювання, важко взаємодіяти з людьми і виконувати свої соціальні ролі. Такі пацієнти цілком можуть вчинити суїцид, а, крім того, їх набагато важче лікувати.

Причин у депресивно-тривожного синдрому може бути багато:

  • Переживання трагічних подій у житті (втрата близьких, звільнення з роботи, позбавлення певного соціального статусу);
  • Похмура погода (багато людей важко переживають відсутність сонця);
  • Брак життєво важливих амінокислот та їх похідних (серотоніну, норадреналіну, дофаміну);
  • Спадкова схильність;
  • Перевантаження мозку, яке часто є результатом стресової ситуації;
  • Побічний ефект деяких лікарських засобів.

Під впливом депресії хворі відчувають глибоке розчарування у всьому, розпач, безпорадність, втрачають надію на будь-який сприятливий результат. Тривожність робить всі ці почуття гіпертрофованими, загостреними і додає до них ще й порушення серцевого ритму, біль в області грудини, задишку або дихальні спазми.

Депресію можна лікувати різними способами. Сучасні медики найбільшу перевагу віддають наступним методам:

підібратиправильний• Ліки-антидепресанти. Знімають почуття тривоги і полегшують перебіг депресії. Головне в цьому випадку - антидепресант, інакше стан можна, навпаки, погіршити.

  • Психотерапія. Допомагає усунути негативні думки і переживання, замістивши їх оптимістичними.
  • Седативні засоби. Допомагають заспокоїтися і знизити відчуття тривоги, хоча багато з цих ліків викликають звикання, і лікарі намагаються призначати їх тільки на певний курс лікування.
  • Зміна обстановки, режиму або способу життя. Для пацієнтів з депресивно-тривожним синдромом це, насамперед здорове харчування, часте перебування на свіжому повітрі, відмова від шкідливих звичок, помірні фізичні навантаження, вміння розслаблятися і правильно дихати. Для кожного хворого така «програма» підбирається індивідуально.